Новина: Забуттю не підлягає: депортація кримських греків, болгар і вірмен у 1944 році

27 червня 1944 року розпочалася депортація кримських греків, болгар і вірмен.
Для кримських греків це було вже друге масове вигнання з рідної землі. Перше відбулося у 1778 році, коли за наказом Катерини ІІ їх примусово переселили до Приазов'я. Через 166 років історія повторилася.
Підставою для депортації стала постанова Державного комітету оборони СРСР №5984сс від 2 червня 1944 року, підписана Йосипом Сталіним. Нею, «додатково до виселення кримських татар» за постановою ДКО №5859сс від 11 травня 1944 року, наказувалося виселити ще 37 тисяч болгар, греків і вірмен, яких оголосили «німецькими пособниками».
Минуло лише десять років, і в доповідній записці начальника МВС Кримської області полковника Рижикова від 11 лютого 1954 року фактично було визнано, що виселяли не тих, чия провина була доведена. У документі зазначалося: через неможливість у короткий термін перевірити діяльність людей на окупованій території було виселено всіх болгар, греків і вірмен — незалежно від віку, статі, заслуг чи ставлення до радянської влади.
У книзі Івана Джухи «Спецешелони йдуть на Схід» збережено десятки таких людських історій.
Серед них — історія Дмитра Пулуді із Севастополя. Під час окупації він разом із товаришем викрав із приміщення гестапо друкарську машинку і передав її партизанам. Саме на ній друкували листівки із закликами до боротьби проти нацистів. Під час депортації співробітники НКВС забрали навіть ніж, подарований хлопцеві партизанами на згадку.
Не врятувала від заслання й участь у партизанському русі. Георгій Асланіді, який після звільнення Криму був призначений керівником машинно-тракторної станції, невдовзі опинився у списках на виселення разом із тисячами інших кримських греків.
А чотирнадцятирічна Надія Лоїз, яку окупанти примушували копати окопи, ризикуючи життям зривала німецькі агітаційні плакати у Феодосії. Для НКВС цього не існувало. Як і тисячі інших дітей, вона була депортована лише тому, що народилася гречанкою.
Операція тривала трохи більше доби. До 10-ї ранку 28 червня понад 40 тисяч людей уже були завантажені у 17 ешелонів, ще 139 осіб заарештували й відправили до ГУЛАГу. 4–5 липня 1944 року Лаврентій Берія доповів Сталіну про завершення операції: із Криму було виселено 15 042 греків, 12 422 болгар і 9 621 вірмена. За різними оцінками, до кінця 1945 року загинула майже п'ята частина депортованих.
За кожною цифрою у звітах НКВС — людські долі. І наш обов'язок сьогодні — зберегти пам'ять про тих, кого позбавили дому, Батьківщини і права на справедливість.
Photo credits: медіа Район